Главная/

Философия, культурология, религия, искусство /

Краткое изложение Библии

ПЛАН

1.Народження Ўсуса Христа

2.Переслўдування Ўродом Сина Господа

3.Юний Ўсус в храмў

4.Хрещення Ўсуса

5.Ўсус творить чудеса

6.Учнў Ўсуса Христа

7.Як Ўсус нагодував 5 тисяч людей

8.Дивне змўнення Ўсуса

9.Вороги сина божого

10.Останнў днў на землў Ўсуса

 11.Зрада Юди Ўскарўота

 12.Засудження Ўсуса на смерть

 13.Розп'яття на хрестў

 14.Воскресўння Ўсуса

15.Мої вўдношення до бўблў•

 Щостого мўсяця послав бог ангела Гаврў•ла до мўста Галўйсько­го до дўви Марў•, котра була заручена з Йосифом. Ангел прийшов повўдомити Марўю про те,  що вона знайшла благодать у  бога  ў народить йому сина, якого назве Ўсус.

 Йосиф ў Марўя невдовзў вирушили в далеку дорогу до  Вифлеїму, там проводився  перепис  всўх  людей  на  землў.  Прийшовши до мўста, вони не знайшли жодного  вўльного  мўсця  на  за•жджому дворў. Тодў Марўя ў Йосиф зупинилися в печерў,  де пастухи хо­валися разом з вўвцями вночў ў пўд час негоди.  В цўй печерў ў народився обўцяний богом син. Дўва Марўя сповила його ў покла­ла в ясла. Нўхто цього не знав. Але перед пастухами постав ан­гел господнўй  в  такому  сяйвў,  що  поле освўтилось яскравим свўтлом. Вўн повўдомив •м про народження сина господа.

 Божественне дитя  ще  довго залишалось у Вифлеїмў.  Священник виконав обряд ў назвав дитя Ўсусом, що означаї "спаситель".

 Дўйшла звўстка  про  народження  Ўсуса до Їрусалимського царя Ўрода. Вўн дуже розгнўвався ў наказав повбивати всўх малюкўв у Вифлеїмў, маючи надўю,  що мўж ними буде ў Ўсус. Однак господь не допустив,  щоб був вбитий його син. Ангел господнўй наказав Йосифовў негайно ви•хати до Їгипту.

 Невдовзў потому жорстокий царь Ўрод,  який знищив стўльки не­винних дўтей, помер в агонў• вўд жахливо• хвороби. Йосиф з ди­тиною знову вирушив до Ўзра•лю.  Йому  хотўлося  жити  поблизу Їрусалима, але , почувши що там царюї син Ўрода Архелай, стри­мався йти туди ў вирушив до мўста Назарета.

 Дитинство Ўсуса   описуїться  дуже  мало.  В  Евангелў•  роз­повўдаїться лише одна подўя,  яка трапилася з ним,  коли  йому було 12 рокўв.

 За велўнням божим всў ївре• повиннў були щорўчно навеснў при­ходити до Їрусалиму зў сво•ми батьками святкувати пасху.  Коли Ўсусу сповнилося 12 рокўв вўн також  вирушив  у  цю  далеку  ў стомлюючу мандрўвку разом зў сво•ми батьками, сусўдами ў роди­чами. Коли минуло 7 днўв свята,  всў вирушили у зворотню путь. по дорозў виявилось, що з ними немаї Ўсуса. Батьки дуже зляка­лися ў вирушили назад в Їрусалим.  Вони прийшли до храму ў тут побачили свого сина, який сидўв разом з ўншими дўтьми з вчите­лями. Вўн слухав ў вўдповўдав •м. Всў дивувалися з його розум­них ў мудрих вўдповўдей.  Мати Ўсуса здивувалась, що вўн зали­шив •х без дозволу, але маленький Ўсус вўдповўв, що вўн за

в храмў свого батька.  Ўсус був слухняним ў повернувся з бать­ками до Назарету.  Вўн був привўтним ў добрим до  всўх  людей, тому його всў любили. Ўсус був без грўха. Пўдростаючи, вўн на­бував знання, хоч як бог, вўн знав усе.

Коли Ўсусу  сповнилося  30  рокўв,  вўн  прийшов в пустелю до

Ўвана, сина священника Захарўя.  Ўван проповўдував спокутувати сво• грўхи  людям  ў  звертатися  до бога.  Вўн проводив •х до рўчки Йордан ў там •х хрестив.  Ўван обливав •х водою на  знак того, що бог простив •м грўхи.  Бог об'явив йому,  що його син

прийде до нього, ў що коли вўн буде хрестити його, то дух свя­тий злине на нього.  Ўван здивувався,  що Ўсус прийшов хрести­тися, тому що вўн знав, Ўсус був безгрўшний ў не мав потреби в хрещеннў для  спокутування  грўхўв.  Увўйшовши  в рўчку,  Ўсус пўднўс молитву до отця небесного свого.  Тодў голуб злинув  на Ўсуса.

Ў пролунав голос з неба,  який вўтав Сина Свого.З  того  часу

Ўван був цўлком впевненним, що Ўсус ї Син Божий.

 Пўсля хрещення Ўсус пўшов у пустелю,  тому що його мав споку­тувати диявол, а вўн прийщов у цей свўт, щоб виконати божу во­лю ў щоб померти за грўхи нашў.Дияволовў не вдалося  примусити Ўсуса згрўшити.Коли диявол залишив його,  то ангели стали слу­жити Ўсусовў.

 Та ось настала година, коли Ўсус почав творити чудеса.Вўн пе­ретворив вино на воду на висўллў,  в Їрусалимў Ўсус вигнав  ўз Храму торгўв корўв,  овець, продавцўв голубўв, а стўл, за яким сидўли миняйли,  перевернув.До Ўсуса звернувся  батько  хворо• дитини.Вўн просив його вилўкувати сина.Ўсус дпомўг чоловўковў, вўн сказав йому,  щоб вўн йошов до дому ў там його буде чекати здоровий син.Так все ў сталося.Всў люди почали ще бўльше вўри­ти в Ўсуса.Вўн вилўкував також жўнку, яка була хвора на гареч­ку.Вона вилўкувалась швидко, що всўх здивувало.Ўсус з раннього ранку до пўзньо• нўченьки творив добро  ў  справедливўсть.Йому приносили хворих - дорослих ў дўтей - ў вўн всўх оздоровлював. У Наўнў жўнка ховала сина, який помер. °• горе зворушило Ўсуса ў вўн воскресив сина.  Це було небачене чудо ў всў,  хто бачив це, налякалися ў збентежилися.  Юагато ще рўзних дўл  належало Ўсусовў чинити на землў. Багатьох людей вўн зробить щасливими. Вўн взяв на себе грўхи тих, хто вўрить в нього ў любить його.

 Ўсус мав багато учнўв,  всў,  хто любив слухати його, назива­лись його учнями.  Але господь забажав мати при собў 12 учнўв, щоб постўйно  повчати •х.  Ўсус вибрав •х сам.  До обрання вўн всю нўч молився своїму господовў-отцю небесному  насамотў.  На свўтанку, коло  з'явилися  всў учнў,  то Ўсус вибрав серед них лише 12,  яких ў назвав "апостолами".  Слово "апостол" означаї посланий. Вони повиннў були знаходитися повсякчас з ним,  доки вўн •х не пошле проповўдувати.

 Ось ўмена всўх 12 апостолўв:

 Симон - Петро ў Андрўй - брати рибалки,

 Якўв ў Ўван - брати риболови,

 Якўв ў Юда - брати, котрў написали 2 послання,

 Матвўй - збирач мита,

 Фома - неквапливий на вўру,

 Пилип - привўв до господа Нафане•ла,

Варфоломўй або Нафана•л - господь бачив його пўд фўговим  де-

 ревом,

 Симон Кананўт - походженням з Кани Галўлейсько•,

 Юда Ўскарўот - зрадник ў запроданець.

 З цими 12 апостолами  Ўсус  зўйшов  з  гори  ў  зупинився  на рўвнинў, ў безлўч хворих зцўлив, котрў приходили до нього.

 Ўсус ў його учнў дуже стомилися ходити по селах ў мўстах, то­му попливли в безлюдне мўсце, щоб там трохи вўдпочити. Але лю­ди, дўзнавшись,  де знаходиться Ўсус,  пўшли до  нього  пўшки. Цўлий день ходив Ўсус вўд хворого до хворого ў зцўляв •х.  Але застав вечўр.  Люди некуди не збиралися йти, хоч були дуже го­лоднў. Учнў  принесли  Ўсусовў 5 хлўбин ў 2 риби.  Ўсус звелўв усўим людям,  якў прийшли до нього, сўдати групамина траву, 50 чоловўк в кожнўй групў.  Учнў Ўсуса полўчили •х ў побачили, що до Ўсуса прийшло 5000 чиловўк, не рахуючи жўнок ў дўтей. Взяв­ши хлўб ў рибу,  Ўсус помолився,  а потўм ,  розламавши хлўб ў рибу на малў шматочки,  дав цў шматочки сво•м учням. Учнў роз­дали все  людям  ў  всў  почали  •сти.Хлўба було так багато що навўть залишилось.Коли всў на•лись,  учнў Ўсуса стали  збирати залишки хлўба ў набрали ще 12 повних кошикўв.Так Ўсус, син бо­жий, нагодував 5000 людей п'ятьма хлўбинами ў двома рибинами.

Одного разу Ўсус почав говорити учням про те що йому належало

померти ў що смерть чекаї на нього в Їрусалим.Учням важко було це сприймати,  тому  що вони мрўяли оголосити його в Їрусалимў царем.Ўсус сказав,  що йому належить йти до  Їрусалиму  ў  там постраджати вўд старўйшин,  першосвященникўв ў книжникўв,  там його повиннў бити,  а на третўй день  вўн  повинен  воскресну­ти.Учнўв зовсўм не втўшила така думка.

На тижнў трапилась дивна